Притча про ідеальний урожай
Це давня притча прийшла до нас з тих часів, коли ще Бог ходив по землі…
Одного разу прийшов до Бога
чоловік і сказав: «Послухай, можливо Ти і Бог, можливо, Ти і створи світ, але
все одно я мушу Тобі сказати: Ти не хлібороб. Ти не знаєш навіть азів
хліборобства. Тобі варто хоч трохи повчитися як вирощувати урожай…
«Що ти пропонуєш?» - запитав Бог.
«Дай мені один рік, і нехай все
відбувається, так як я хочу і вважаю за потрібне. Ти побачиш, що з цього вийде
– бідності не стане».
Бог погодився і дав хліборобу
один рік. В цей час, природно, хлібороб попросив найкращого для майбутнього
урожаю. Він дбав лише про найсприятливіші умови: ні бурі, ні грому, ні
надмірних дощів - нічого небезпечного для врожаю. Хлібороб отримував все необхідне,
все найсприятливіше для росту пшениці і був з того дуже щасливий. Як тільки
хлібороб захотів сонця – з’являлося сонце, забажав дощу - йшов дощ, і рівно в
тій кількості, в якій вважав за потрібне хлібороб.. У цьому році все було
правильно, все було математично точно. І пшениця виросла височезною!
І ось чоловік прийшов до Бога і
сказав: «Дивись, на цей раз урожай буде таким, що навіть якщо протягом десяти
років люди не працюватимуть, їжі вистачить на всіх!»
Але коли врожай був зібраний,
зерен в колосках пшениці не виявилося. Хлібороб був невимовно здивований і
запитав Бога: «Чому так сталося? Що я зробив неправильно?». Бог на це відповів:
«Ти зробив так, як вважав за краще з твоєї точки зору. Але так як не було
заперечення, не було конфлікту, не було тертя, твоя пшениця залишилася
порожньою. Боротьба теж необхідна – і буря,і громовиця, і блискавка необхідні
для повноцінного життєвого процесу – вони пробуджують душу пшениці. Я завжди
даю все необхідне для повноцінного розвитку».
Як часто ми нарікаємо на «несприятливі
умови» в нашому житті? Як часто батьки намагаються створити «якнайкращі умови»
для розвитку своєї дитини? Ніч однаково необхідна, як і день. І дні відчаю так
само важливі, як дні радості. В цій багатогранності буття ми отримуємо свій
неоціненний досвід переживань і досягнень, вчимося долати труднощі та
перешкоди, а з цим змінюємося, зростаємо… і, зрештою, живемо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий